DW-World.de
Deutsche Welle

Гра у біржову рулетку за гроші вкладників

В центрі уваги друкованих видань залишається тема афери у французькому банку Societé-Générale. Поки слідчі з’ясовують, як простий біржовий брокер міг завдати фінансовій установі збитків у кілька мільярдів, оглядачі дискутують на тему відповідальності банків перед вкладниками. Зокрема, газета Sud Ouest розмірковує над роллю глави правління Societé-Générale Даніеля Бутона в резонансній афері:

«Якщо керівник банку називає свого співробітника «шахраєм і карколомним маніпулятором», то йому годиться відповісти: Ви, пане, сам неймовірно кумедний і незграбний начальник. У країні із ліберальною економікою, приміром, у Сполучених Штатах, такого топ-менеджера як Ви без роздумів би звільнили. Адже молодий біржовий трейдер, на якого вішають усіх собак і який нині саме сидить на допитах у прокуратурі, діяв саме за дорученням топ-менеджменту. Хлопець просто перестарався. Його завдання було простим: на гроші акціонерів і вкладників жонглювати ризикованими фінансовими продуктами. І все лише для того, аби його шеф добре заробляв, не працюючи», - критикує Sud Ouest.

Тему продовжує інше французьке видання - Dernières Nouvelles d'Alsace:

«Звісно, ми ніколи не дізнаємося, що насправді скоїлося із мільярдами банку Société Générale. Але після цієї історії, принаймні, клієнти збагнуть: банки спекулюють їхніми грішми на свій розсуд і при цьому ще й набираються нахабності здирати гроші за обслуговування рахунків і за масу інших послуг, які взагалі-то могли би бути і безкоштовними. До речі, «спекулювати» у даному випадку – евфемізм. Адже щиро було би вжити словосполучення «грати в казино». При цьому менеджери часто заздрять один одному і змагаються, хто вхопить побільше грошенят», - пише Dernières Nouvelles d'Alsace.

Газета La Croix висловлює таке застереження:

«Небезпека полягає у тім, що біржовий світ, який функціонує виключно на довірі до фінансових ринків, стрімко втрачає цю саму довіру. Не лише історія із Société Générale, але також іпотечна криза в США, засвідчує, що сліпе прагнення прибутку стає вищим за всі інші мотиви. Тяжкі кризи допоможуть усвідомити, що треба зважати на певні межі ризику. Настав час опустити фінансових маклерів із небес на землю. Доки вони не довели ринки до катастрофи на кшталт тої, що сколихнула світ далекого 1929 року», - підсумовує La Croix.

До іншої теми. Видання Neue Züricher Zeitung аналізуючи результати земельних виборів у Німеччині, звертає увагу на перші успіхи Лівої партії на заході країни:

«У Гессені і Нижній Саксонії ліві потрапили у Ландтаґи. Ліва партія, яка довший час мала успіхи лише на сході країни, у колишній НДР, тепер пускає коріння і на заході. У німецькому політичному ландшафті тепер уже п’ять партій замість чотирьох, як це було протягом десятиліть», - констатує Neue Züricher Zeitung.

Газета Tages-Anzeiger зауважує чітку тенденцію до «полівішання» німецької політики:

«Земельні вибори засвідчили, що за допомогою консервативних і ліберально-економічних гасел у Німеччині сьогодні вибори не виграєш. Роланд Кох, поборник радикальних економічних реформ, виписаних у програмі християнських демократів, на цих виборах із тріском провалився. Натомість, варто було соціал-демократам проголосити новий лівий курс, як прийшли перші успіхи. На прикладі землі Гессен в СДПН зрозуміли, що повернення до гучних соціалістичних гасел приносить плоди», - пише Tages-Anzeiger.

На завершення теми – коментар газети Luxemburger Wort:

«Результати земельних виборів змусили серйозно замислитись стратегів у ХДС і СДПН. Кох вів ризиковану кампанію і програв – у цьому немає трагедії. Інша річ, що його колега із Нижньої Саксонії Крістіан Вульф робив усе правильно і продемонстрував виборцям конкретні успіхи роботи уряду і все одно втратив чимало голосів виборців. Соціал-демократи у Нижній Саксонії взагалі отримали найгірший результат в історії партії. Ці вибори показали: Провідним німецьким партіям дедалі важче здобути широку підтримку виборців. Їхні програми орієнтовані насамперед на середній клас, який багато років був у Німеччині рушійною силою розвитку і підмурком Боннської республіки. Тепер середній клас слабшає, а заразом і народні партії», - підсумовує Luxemburger Wort.

Огляд преси підготував Євген Тейзе