DW-World.de
Deutsche Welle

Кажуть, фотографії - це застигла історія. Історія, яку писав фотограф Євген Халдєй, - це в основному війна, але не застигла, а та, що все ще живе в постатях людей, збережених на знімках. Мабуть, найвідоміший військовий фотограф радянської епохи, він знімав війну, Нюрнберзький процес, зруйновані Київ і своє рідне місто - Донецьк.

Женя Халдей уперше побачив Берлін восьмого травня сорок п'ятого року. Зі своєїм фотоапаратом він опинився біля напівзруйнованого Рейхстагу. Як це не дивно, але цей факт відомий практично усім німцям. Організатор виставки Ернст Волланд каже:

«Фотографію із прапором над Рейхстагом можна побачити у будь-якому підручнику історії. Халдей - це той самий фотограф, який зробив цей знімок. Це чоловік, який знімав Нюрнберзький процес та Потсдамську конференцію».

Фахівці, які довго стоять біля стендів, дивуються якості знімків. Вони, за словами Халдея, були зроблені ним у солдатській касці. Говорить Волланд:

«Він однозначно - військовий фотограф, причому настільки відомий, що я б порівняв його із Робертом Капой - найкращим фотографом світу».

Фотомистецтвом Халдей захопився у Юзівці, нинішньому Донецьку. Там він народився і зробив свої перші знімки. Відразу після школи він працював у заводській газеті.

Розповідає Ернст Волланд: « Його бабуся  відкрила йому дорогу у фотографію. Це з її окулярів дванадцятирічний Женя Халдей змайстрував свій перший фотоапарат і зробив свої перші знімки».

До речі, копія «окулярної» камери розміщена тепер у музеї світової фотографії у Лос - Анджелесі. Деякі його фотознімки викликають відчуття страху і захоплення одночасно: руїни міст, зображення загиблих солдатів. Але жорсткому реалізму Халдея є пояснення:

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:  Єврейське подружжя, Будапешт. "Коли я зустрів це подружжя в гетто, вони злякалися, бо вважали, що я німецький солдат. Я зірвав з них зірки і сказав, що фашисти переможені." Євген Халдей.

Волланд: «Під час погрому у вісімнадцятому році до смерті закатували мати Халдея. А у сорок першому гітлерівці розстріляли його тата, а трьох його сестер живими скинули у шахту».

Ці факти залишили свій відбиток на всьому його подальшому житті. Він прагнув наблизити об'єктив камери якомога ближче до місця події. Але свою найвідомішу світлину - «Установка прапора над рейхстагом» - йому довелося заретушувати, за особистою вказівкою Сталіна. На справжньому фото Халдея зображені нікому не відомі люди. Адже прапор встановили не Єгоров і Кантарія:

«Сталін хотів мати на фото грузина, і лише тому саме цих людей зробили героями нації. Значно пізніше, в 1995 році Халдей розповів, що на його фотознімкові спочатку були зовсім інші люди. Я вважаю, що він і у ці роки все ще боявся Сталіна».

Ажіотаж довкола виставки величезний - приходять історики та пересічні громадяни, берлінці та гості німецької столиці. Адже експонати показують минуле, яке однаково близьке і німцям, і українцям. До речі, в Україні такого зібрання творів Халдея ще не бачили, але цей недолік незабаром виправлять.

«У зв'язку з тим, що він народився в Україні, ми хочемо вже цього року  провести виставку його робіт у Києві. Виставка відбудеться наприкінці вересня – на початку жовтня»,- підтвердив Ернст Волланд.