1. Зміст
  2. Навігація
  3. Інші тексти
  4. Метанавігація
  5. Пошук
  6. Вибрати з 30 мов


 

Культура | 16.05.2008

Роботи грають «Гамлета»

Яким бути театру майбутнього – дуже далекого майбутнього? Свою версію запропонували австрійські автори Соня Прліч та Карл Цехентер. З проектом Black Box вони зараз гастролюють у Німеччині.

Все миготить і виблискує неоновими вогнями. Дійство сягає кульмінації: лунає сакраментальне запитання «Бути чи не бути?». Публіка, яка вже знайома з багатьма версіями шекспірівського «Гамлета», цього разу на хвильку застигла в нерішучості. Й начебто сама, перетворившись на головного героя п‘єси, зволікає - «бути чи не бути?» - «аплодувати чи ні?». Адже на сцені не живі актори, а ... роботи.


«Я вже давно цікавилася ідеями наукової фантастики: чи вдасться нам у майбутньому звільнитися від вразливості нашого тіла, наші думки зберігатимуться в архівах, а роботи представлятимуть собою оболонку для людських думок».


Сповнена такими ідеями Соня Прліч разом з Карлом Цехентер із зальцбурзької мистецької групи «gold extra» і вирішила поставити п‘єсу майбутнього, головними фігурами якої виступають вісім роботів. Свій проект вони назвали «Black Box». Соня Прліч:


«Нам здалося, що особливо цікаво буде, якщо ми виведемо на сцену не високорозвинитух роботів, а маленьких роботів-дітей, які мріють про людські почуття. Якщо хочете – це технологічні діти».


Отже, четвертий клас школи роботів. Вони всі зібрані із старих побутових приладів, які використовувалися ще в 50-х роках – кавоварки, пилососи, магнітофони. Коли роботи говорять у них горить червона лампочка, а пересуваються вони на гусеницях від іграшкових танків – така собі міні-конверсія.


І от учні цього класу наважилися відзначити закінчення навчального року виставою. Для цього вони обрали шекспірівського «Гамлета» - вкрай складну річ переповнену людськими почуттями. Як же справилися з таким складним завданням механічні індивідууми? Соня Прліч відповідає:


«Важливим моментом пєси якраз і є те, що роботам не вдається повністю передати людські почуття. Вони говорять про любов, але самі не можуть її відчувати. Цей контраст, якраз нас і цікавив. І звичайно ж гамлетівське запитання – бути чи не бути? Що означає це для роботів, або що означає для них бути людяними».


Black Box – сповнена гумору експерементальна вистава, в якій ідеться про прагнення людини до вічного життя й подолання людських меж. Поки що всі задіяні у виставі роботи працюють за допомогою дистанційних управлінь, а голоси їм позичили відомі австрійські актори. Але Соня Прліч мріє в майбутньому попрацювати і з так званими «інтелігентними» роботами:


«Звичайно – це було б справжнім викликом використати в постановці «інтелігетних» роботів. Але це потребує значно довшої підготовки і більшого фінансування. Ми мріємо про таку виставу й шукаємо спонсора, який би погодився її профінансувати».


Володимир Медяний

 
 
Share this article

Ваша думкаВідправитиНадрукувати

Інші статті до теми